|
Про кого цитата
|
Текст цитати
|
Автор цитати
|
|
Іван Вишенський
|
«Наближається до кращих взірців барокового стилю»
|
Д. Чижевський
|
|
Григорій Сковорода
|
«Український Сократ», «український Горацій», «український Езоп».
|
|
|
Григорій Квітка-Основ’яненко
|
«Засновник нової української прози».
|
Т.Шевченко
|
|
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, що діялось в Україні»
|
слова Т.Шевченка до Основ’яненка |
|
|
Іван Котляревський
|
«Енеїда — поема народна, істинно класичне творіння», «Енеїда — твір, наіскрений сонцем, розпашілий од земних пристрастей»
|
О. Гончар
|
|
«…сила п’єси «Наталка Полтавка»в надзвичайній простоті, правді і, найголовніше, в любові автора до свого народу, в любові, котра з серця І. Котляревського перейшла на його твір».
|
І. Карпенко-Карий
|
|
«І. Котляревський — Коперник українського слова».
|
М. Рильський
|
|
«І. Котляревський перший проорав глибоку борозну на цілині нової української національної культури… Те, що зробив автор «Енеїди»і «Наталки Полтавки», лишиться жити у віках. Простота, правда, любов до народу роблять невмирущими, безсмертними творіння І. Котляревського, слава якого справді «сонцем засіяла».
|
Є. Кирилюк
|
|
«Над книжкою твоєї «Енеїди»/ Нащадок схилить радісне чоло».
|
В. Сосюра
|
|
«Наталка Полтавка»була цілком новим, оригінальним явищем в українській літературі, вона поклала початок національній українській драматургії і національному українському театрові».
|
Є. Кирилюк
|
|
«І. Котляревський показав, що і під грубою свитою б’ється людське серце».
|
М. Коцюбинський
|
|
«Він між нами тепер! Він зібрав нас усіх! / Хто ж на поклик його озоветься? / З-поза довгих ста літ чи ви чуєте сміх? / То Іван Котляревський сміється».
|
М. Вороний
|
|
Тарас Шевченко
|
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі»
|
І. Франко
|
|
«Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість.»
|
М. Костомаров |
|
Пантелеймон Куліш
|
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мови, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів».
|
І. Франко
|
|
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння».
|
Юрій Шерех |
|
Марко Вовчок
|
«Основоположниця дитячої української прози»
|
|
|
І.Нечуй-Левицький
|
«Великий артист зору», «Всеобіймаюче око України».
|
І. Франко
|
| «Арена людських пристрастей» |
Євген Гуцало про «Кайдашеву сім`ю». |
|
Панас Мирний
|
«Корифей української прози», «Перший симфоніст української прози»
«В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста».
|
О. Гончар
|
|
І.Франко
|
«Написав другий заповіт українському народові»
|
Ю.Шевельов про «Гімн»
|
|
«…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…»
|
П. Тичина
|
|
«Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…».
|
М. Рильський
|
|
Леся Українка
|
«Дочка Прометея»
|
|
|
«...єдиний мужчина»
|
І. Франко
|
|
«...геніальна жінка»
|
М. Павлик
|
|
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства».
|
П. Тичина
|
|
Ольга Кобилянська
|
«Гірська орлиця»
|
|
|
«Пишна троянда в саду української літератури»
|
М. Старицький
|
|
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі».
|
В. Земляк
|
|
«Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови».
|
О. Кобилянська
|
|
Михайло Коцюбинський
|
«Великий сонцепоклонник»
|
|
|
В. Стефаник
|
«Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом».
|
І. Франко
|
|
«Бетховен українського села»
|
|
|
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина»
|
Максим Горький
|
|
В.Винниченко
|
«Майстер психологічного аналізу»
|
І. Франко |
|
«І відкіля ти взявся у нас такий»
|
|
Павло Тичина
|
«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший»
|
О. Гончар
|
|
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах»відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної».
|
М. Зеров |
|
М. Рильський
|
Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя».
|
М. Стельмах
|
|
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам».
|
М. Зеров |
|
Володимир Сосюра
|
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень».
|
М. Стельмах
|
|
М. Хвильовий
|
«Основоположник української прози ХХ ст.»
|
|
|
Є. Маланюк
|
«Поет залізних строф»
|
|
|
Ю. Яновський
|
«Поет людської чистоти»
|
О. Гончар
|
|
«Яновський у прозі був поетом»
|
Юрій Смолич |
|
Остап Вишня
|
«Король українського тиражу»
|
|
|
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання»
|
М. Рильський
|
|
«Хай живуть зайці!»– життєве кредо Остапа Вишні
|
|
|
А. Малишко
|
«Солов'їне серце України»
|
|
|
Іван Драч
|
«Сонячний поет»
|
|
|
В. Симоненко
|
«Витязь молодої української поезії»
|
О. Гончар
|
|
«Поет з горніх Шевченкових вершин»
|
В. Захарченко |
|
Василь Стус
|
«Різьбяр власного духу»
|
І. Дзюба
|
|
Григір Тютюнник
|
«Один із найвидатніших наших новелістів»
|
В. Шевчук
|
|
Ліна Костенко
|
«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності».
|
В. Симоненко
|